Всім відомо, що без реєстрації ніяка яхта повноцінно функціонувати не зможе. Проте, скільки не розповідай новачкам про цю делікатну процедуру, вони все одно намагаються вірити чуткам і пліткам.
Щоб не потрапити в халепу, варто детально вивчити всі «за» і «проти», а вже потім звертатися до брокерів і реєстраторів.
Почнемо з самого міфологізованого елемента реєстрації – податку на додану вартість.
ПДВ (деякі з ним знайомі під позначенням VAT або TVA)
Чи потрібно платити цей злощасний ПДВ або можна якось з’їхати з теми? Питання це насправді дуже серйозне, особливо якщо врахувати, що в деяких державах він дорівнює 23% від вартості човна.
Аксіоматично звучить твердження, що будь-який придбаний в ЄС товар, в разі, якщо він не відправляється на експорт, підлягає оподаткуванню, тобто ПДВ Вам таки нарахують. Винятком є громадські, спортивні або благодійні європейські організації, які теоретично платять податок, на практиці рівний 0%.
Ще одна аксіома: ПДВ можуть платити або митниця, або зареєстровані в Євросоюзі юридичні особи. А ось що існує серед яхтовласників думка типу сплачу ПДВ і ніяких проблем більше не буде, по суті, теорія, адже фізособа цей податок законодавчо сплатити не зможе. Яхту спершу варто «імпортувати» до Євросоюзу, тоді податок точно буде. Дуже порадували іспанські митники, які заявили, що не хочуть мати справи з немісцевими моряками (аж надто багато мороки). Їм простіше зловити чужоземне судно і тільки тоді виписати штраф в півтисячі євро, плюс припис оплатити ПДВ. Хоча це стомлені сієстою іспанці. Їх колеги, теж любителі сієсти – італійці, правда, більш ретельно ставляться до цієї справи. Спіймали човен з країни, що не входить в ЄС, – змусили заплатити штраф в розмірі до 100% від неоплаченого ПДВ, плюс сам ПДВ. Поки ж яхтовласник буде грошики шукати, його суденце буде під арештом.
Резидент – нерезидент
Уявімо ситуацію. Ви є громадянином однієї з країн СНД, наприклад, України, але живете в Євросоюзі, наприклад, у Франції, причому термін Вашого перебування тут перевалив за 183 днів. Мало того, Ви вже і вид на проживання отримали, і статус резидента також. В такому випадку, набуваючи яхту, Ви зобов’язані сплатити ПДВ, тільки ось якщо з податками можна вирішити питання в будь-якій державі ЄС, наприклад, в Німеччині, то ось зареєструвати човен дозволено виключно в країні резиденції, тобто у Франції.
Але ось якщо Ви нерезидент якоїсь країни Євросоюзу, то, здійснюючи покупку нового судна, ПДВ можете не платити. Зате потрібно вивезти свою покупку за кордону ЄС протягом 30 днів. Хоча і в цьому питанні варто звернути увагу на тонкощі законодавства окремо взятої держави.
Експорт човна – процедура швидше формальна. Її суть полягає в тому, що митниця зайнята оформленням експортної декларації, а верф, у якій Ви купили човен, або ж дилер, використовують цей документ як підставу або взагалі не платити ПДВ, або ж повернути його в повному розмірі, якщо раніше податок вже був оплачений.
Пройшовши процедури експортного оформлення та реєстрації човна, тобто дозволу плавати під прапорам своєї держави, яхтовласник отримує право знову опинитися на своєму судні в ЄС, проте термін його перебування тут складе не більше 18 місяців на основі режиму тимчасового імпорту (temporal importation). При цьому ПДВ вже не сплачується. Але хитрувати ні в якому разі не можна. Якщо буде встановлено, що Ваш човен ввезений в ЄС як вантаж (на будь-якому судні або авто), то термін його експлуатації обмежать лише шістьма місяцями. Не забудьте після закінчення дозволеного законодавством терміну (описані вище 18 або 6 місяців) оформити необхідну документацію на вихід, а також закрити режим тимчасового імпорту.
Що цікаво: покинувши межі ЄС, Ви можете через кілька миттєвостей повернутися знову і плавати в водах Європи чергові 18 місяців. Законодавчо не прописано, яким має бути часовий проміжок між відходом/поверненням. Тобто Вам достатньо пред’явити чек з будь-якої заправки в Гібралтарі або ж з магазинчика на Гернісі. При цьому важливо, щоб документ належав Вашому човну, а на ньому була чітко видна дата.
Найчастіше такими точками «виходу» є Гібралтар, англійська Гернсі, голландський Гельголанд, Норвегія, а також Алжир і Марокко.
Так, Ви можете не раз почути від бувалих мореплавців, що, мовляв, стоять вони не рік і не два, і ніхто їх не чіпає. Не робіть так, як вони. Може, вони просто везунчики. Нині держструктури, навпаки, зацікавлені в тому, щоб вичавити з будь-якого смертного все по максимуму. Тому побачити судна податківців або митників, які шукають «неправедних», зовсім не рідкість. Капітанія з ними також за одне, з легкістю передає їм списки всіх яхт, що стоять в марині. Погодьтеся, що заплатити штраф – задоволення не з приємних, а ось усвідомити, що твоє судно під арештом, варто опечатаних – це надзвичайний випадок.
Реєстрація та реєстратори
Чинні міжнародні морські конвенції обумовлюють, що кожна яхта повинна мати держреєстрацію, а також йти під прапором своєї країни. Що ж це означає? Все просто: якщо яхта несе прапор, скажімо, Франції, значить вся відповідальність, юридичні нюанси і форс-мажори, що виникли в відкритому морі, будуть покладені на французьку сторону. І рішення всіх цих спірних ситуацій буде відповідно до законодавства цієї (у даному випадку – Французької) держави. Варто, проте, запам’ятати, що не у всіх країнах законодавчо передбачена державна реєстрація плавзасобів. Наприклад, в Швеції такої процедури немає, зате приналежність судна визначають за громадянством його власника.
У Росії теж не все зрозуміло, бюрократичні нетрі, та й годі. Купу нервів витратиш, десятки чинуш обійдеш, а толку від цього ніякого. Якщо ж брати теорію, то повноваженнями з питань реєстрації яхт і катерів наділені Міністерство транспорту і ДІМС.
Зазначені вище організації зобов’язані Вам видати судновий квиток (можливий і інший документ). Перекладений при потребі на іноземну мову, він, по суті, і є абсолютно легітимний реєстраційний документ судна. І прийняти його зобов’язані в будь-якій точці земної кулі.
Проблема російського законодавства в тому, що сформовані структури ДІМС і неосяжний Мінтранс відмовляються реєструвати будь-яке майно (в нашому випадку – яхти), якщо воно знаходиться за межами Батьківщини, вимагаючи обов’язкового ввезення плавзасобу і проходження процедури розмитнення. Та й техогляд дозволений виключно в певному порту Російської Федерації.
Це, як ви розумієте, не радує! Взяти хоча б те, що у власників пароплавів подібних труднощів немає і близько. Так, існують сюрвеєри різних регістрів, що володіють взаємним визнанням. Простіше кажучи, Морський Регістр РФ без сперечань прийме огляд, вироблений регістром Ллойда десь там в Австралії. Але ось у яхтовласників такої можливості немає! Немає у них і ще однією важливою штуки: чітких і однозначних вимог, які висуваються до стану і правильному обладнанню суден-маломірок. Офіційно папірці з незрозумілими фразами є, але ось написані вони явно людьми, або дуже далекими від моря, або давно не знаючими, що це таке.
Прикро до сліз, що законодавцю потрібно внести якісь крихти в горезвісні акти. Наприклад, досить: 1) дозволити реєстрацію без митного оформлення; 2) почати нарешті прийом актів сюрвеєрів регістрів і 3) затвердити міжнародні правила (ISO/CE). Введи ці три пункти завтра, так і черга на реєстрацію з’явиться, і податок на майно бюджет наповнить. Але ні. Це для нас аж надто просто, ми ж любимо з заковикою все робити, тому нехай спершу громадянин помучиться, інакше стільки народу яхт покупати стане.
Також російське законодавчо вимагає, щоб реєстрація яхти в держоргані відбулася протягом 30 днів з моменту покупки. Але ж це неможливо! Органи запитують митний документ про ввезення човна (ТПО), що обумовлює наявність яхти на їх території.
Звичайно, можна спробувати викрутитися. Один з варіантів – отримання в консульстві РФ тимчасового документу терміном на 6 місяців, що посвідчує приналежність Вашого судна. Шкода тільки, що функція цього документа відрізняється від свідоцтва про реєстрацію та суднового квитка.
Дана ситуація називається просто – «дірка в законі»: начебто і папірець є, і на ній щось написано, але ось рішення ніякого вона не має на увазі.
Цікаво, що однією держреєстрацією Ви не звільнетеся. Російське законодавство передбачає ще й недержавну – в тій чи іншій громадської організації. Нею може бути яхт-клуб, який має власну суднову книгу.
Звичайно, можна ризикнути і випробувати ряд напівлегальних або навіть нелегальних схем. Як варіант – друк на звичайному принтері бланків якогось ефемерного Спортсуднорегістра (хто буде перевіряти, чи ця організація була в реалі?). Або, наприклад, придбання в Богом забутому селі суднового квитка ДІМС. А можна зробити ще простіше і ходити без всякої там реєстрації, маючи на руках оригінал договору купівлі-продажу яхти або Bill of Sale. Однак, завжди є шанс зіткнутися з законом і жорстоко за це поплатитися …
На жаль, подібне беззаконня відбувається виключно в Росії. На планеті всій все чинно і організовано: сплачують хоч і всі яхтовласники, зате по мінімуму. Ось в Сполученому Королівстві, наприклад, його громадяни і резиденти витрачають на інтернет-реєстрацію від сили 10 хвилин часу і всього лише 30 фунтів стерлінгів. Трохи пізніше (приблизно на це йде тиждень) пошта доставить оригінали документації прямо додому.
Не те, що техогляд в Пітері. Хто зміг пройти цю процедуру, реально супермен. Але надія вмирає останньою. Дай Бог дожити до того часу, коли і даний бардак зміниться чіткої і прозорої системою.
Чергова проблема – отримання номера MMSI, необхідного для радіостанцій і радіобуїв. У Росії це суцільна запарка. У нормальних країнах людина платить мізер, а запит посилає по інтернету. А тут же це ціла кавалькада, що тягнеться місяцями і необов’язково закінчується результативно для клієнта.
Тому у багатьох росіян і не залишається інших варіантів, як оформити судно під прапор якоїсь там бананової республіки (офшор), стаючи її донором і відданим шанувальником.
Що таке офшор? Слово напевно знайоме всім. Суть процедури така. Реєструють компанію або на кілька номінальних директорів, або на власника (коштує оформлення папірців пару-трійку тисяч євро), потім в банку відкривається рахунок (на це піде сотня-інша). На другому етапі – самої реєстрації – Ви витратите кілька тисяч у.о., зате придбаєте у сюрвейєра регістра тоннажний сертифікат (судна побільше повинні мати сертифікати на обладнання). Так, Ви витратите не один місяць і заплатите теж чимало. Зате який результат! У Вас відтепер є компанія зі своїм банківським рахунком плюс гордий прапор. Тільки ось пам’ятаєте, що юридично власником яхти є компанія, а зовсім не Ви. Так що для керування човном потрібно буде доручення на Ваше ім’я. Ще тисяча у. о. піде реєстратору, це щорічний внесок за підтримку компанії. Хоча, якщо фірма Вам потрібна для комерції, то розлучатися з тисячею євро буде не так боляче.
Розглянемо кілька прикладів бананових республік. Візьмемо Сьєрра-Ліоні. Прапор цікавенький, сервіс повний, в загальному – мрія! Всі папірці оформлять за вищим розрядом, права на управління по всесвітній павутині перешлють, аби Ви гроші платили.
Штат Делавер в США. Шкода, що в Америці кожен штат зі своїми примхами і обмеженнями. Вам, звичайно, зареєструють човен «по типу під американський прапор». Тільки реєстрація ця дійсна виключно для суден-маломірок, і то в межах одного лише цього штату: Ваша легітимність втрачає силу, якщо судно більше півроку знаходиться за межами Делавера. Народ ведеться на зоряно-смугастість через дешевизну, оперативність, доступність по Інтернету. Але мінусів все ж достатньо.
Популярна реєстрація і в Латвії. Наприклад, громадська організація, сплачуючи нульову ставку ПДВ, включає власника човна до складу своїх засновників. Іншими словами, відбувається придбання човна організацією, але за Ваш членський внесок. У функції організації входить реєстрація судна під прапор своєї країни. Все круто, поки не трапиться форс-мажор. Якщо справи підуть погано, то майно організації, в тому числі і яхти її членів, виявиться під питанням. Багато хто не ризикують зв’язуватися з прибалтійськими компаніями – собі дорожче. Управління невідомих людей – набагато гірше перевіреного десятиліттями офшорного бізнесу.
Іспанія теж має як плюси, так і мінуси. У цій країні непогано реєструвати нові яхти, придбані у місцевих дилерів. Ви купуєте судно і не платите ні ПДВ, ні інші податки, отримуєте туристичну реєстрацію на рік, а також дійсний протягом п’яти років техогляд. Вартість подібного задоволення – всього лише тисяча євро плюс витрати на огляд. Проводячи останній, яхту обов’язково піднімуть, а потім перевірять наявність необхідного постачання. Через парочку днів Ви отримаєте копії реєстраційних документів і зможете насолодитися плаванням на своїй красуні. Оригінали документації приспіють десь через місяць. Необхідно також відвідати місцеву податкову службу, щоб пройти там реєстрацію та отримати так званий номер іноземця (процедура забере днів десять). В результаті Ви можете подорожувати на яхті під іспанським прапором, проте всього лише рік. Причому продовження реєстрації яхти за ціною обійдеться в 500-800 євро.
Якщо ж в один прекрасний момент Ви захочете розлучитися зі своєю яхтою, то Ваш покупець Вам буде вдячний за одну річ: він, як резидент ЄС, сплатить ПДВ з б/у, а це істотна економія в порівнянні з новинкою. А ось російський покупець буде щасливий подвійно.