Як Ви думаєте, процедура реєстрації яхти за кордоном вигідніше, ніж в Україні? Давайте ж розглянемо всі «за» і «проти», які пропонує український прапор, і спробуємо підтвердити або ж спростувати дане твердження.
Перший бал на користь реєстрації судна в Україні – це разовий характер оформлення всієї необхідної документації. А це означає, що, заплативши один раз певну суму і надавши всі папери, Вам не доведеться оновлювати їх через, скажімо, рік або п’ять років, що частенько трапляється в офшорних зонах. Другий бонус – відсутність податку на утримання яхти. Настільки епохальна подія сталася в грудні 2014 року. А це означає, що Україна впевнено наближається до провідних світових безподатковим юрисдикцій. По-третє, Україна може похвалитися величезною кількістю дипломатичних представництв по всьому світу, тобто в разі форс-мажорної ситуації на борту власник човна зможе без проблем звернутися в посольство або консульство України, що знаходиться в державі перебування судна (нагадаємо, що плавання під прапором певної країни означає і відповідність її законам).
Що стосується «мінусів», то їх, на жаль, теж не бракує. Почнемо з того, що система органів, що здійснює реєстрацію, вельми заплутана і непрозора. Другий «мінус» – складна система розрахунку збору, що здійснюються за реєстрацію судна. Третя вада: в Україні немає міжнародного реєстру. Використовуваний в країні реєстр національний, тобто реєструвати судна можуть виключно або громадяни України, або ж юридичні особи, які тут розташовані або засновані громадянами України. Таким чином, інвестору з-за кордону на законодавчому рівні заборонено реєструвати свої яхти в Україні або ж розвивати тут яхтовий бізнес. Так, Кодексом торгового мореплавання України не передбачено обмежень за національністю для екіпажу судна, але ось капітаном яхти зобов’язаний бути тільки громадянин України (подібна стаття зафіксована, до речі, і в датському законодавстві). Зазначені вище недоліки, плюс обов’язкова корупція (без неї ніяк!) Не дають Україні можливість похвалитися значним флотом. З сумом доводиться констатувати, що в цьому питанні нас випереджає навіть Монголія, яка не має виходу до моря.
В даний момент популярними офшорними зонами, що пропонують ідеальні умови для реєстрації суден, є Мальта, Панама, Джерсі і Британські Віргінські острови. Серед переваг цих заморських територій виділяють податкові пільги або навіть повна відсутність такс і зборів, повну конфіденційність, привабливі умови для швидкого продажу і перереєстрації яхти, дозвіл наймати моряками іноземців (капітана в тому числі), підпорядкування до правової системи держави, в якому сталася реєстрація, у час укладення договорів, менший контроль з боку державних органів і багато іншого.
Що ж потрібно знати майбутньому власникові судна, якщо він захоче зареєструвати його в офшорній зоні? По-перше, слід детально вивчити необхідний пакет документів. Так, для панамських служб досить стандартного пакету, в який входять:
1) документ, що підтверджує право власності на судно (це або купча (Bill of Sale), або ж будівельний сертифікат (Builder’s certificate));
2) виключення плавзасобу з попереднього реєстру (якщо воно підлягало реєстрації раніше). Хочете пройти реєстрацію на Мальті або острові Джерсі – додатково надайте тоннажний сертифікат.
Друга особливість полягає в тому, що в більшості офшорних зон термін дії реєстрації човна обмежений. Наприклад, в Мальті він складе всього лише рік, в Панамі – два, зате на Джерсі – 10 років.
Третій нюанс – ймовірність певних обмежень для власника яхти. Наприклад, реєстрація на острові Джерсі можлива тільки для громадян і юросіб Британської співдружності або ж Європейського Союзу. Тому нерідко виникає така ситуація, що спершу потрібно буде створити компанію, а вже після приступати до реєстраційних заходів. Зате в Панамі подібних «підводних каменів» немає.
Четверта особливість – тимчасова реєстрація. В якихось юрисдикціях це лише додаткова можливість (наприклад, на острові Джерсі тимчасова реєстрація становить 3 місяці, а постійна – 10 років), а в якихось – обов’язковий етап реєстрації (так, в Панамі без тимчасової реєстрації постійної бути не може) .
З позитивних тенденцій, які можна виділити в Україні, назвемо поступовий поворот держави до ринкових потреб та інтересів яхтового бізнесу. Шкода, що процес цей дуже повільний, і реєстрація яхт так і залишається складною і наповненою бюрократичними процедурами. Безумовно, кров з носа необхідно приймати цілісні законодавчі акти, що дозволяють однозначно регулювати подібні відносини. Перш за все, мова йде про введення регулювання яхт-клубів, завдяки яким яхтовий туризм в Україні тільки б і набирав популярність.
Шкода, що на даний момент реєстрація яхти під українським прапором – швидше камінь в город українського законодавства. Їм ще багато чому варто вчитися у зарубіжних партнерів. Можливо, скоро і настане той день, коли яхтовласники з усього світу обиратимуть України як ідеальне місце для реєстрації свого плавального засобу і розкішної яхти.