Спершу може здатися повним божевіллям думка, щоб у нічний час доби тузик (мала шлюпка) був піднятий назад на яхту. «Навіщо робити подвійну роботу? – думаєш вам спочатку. – Вранці ж знову спускати його назад».
Проте, ми наведемо вам мінімум три причини того, чому варто забути про лінь і підняти тузик на судно.
Отже. Причина номер один. Банально, але, піднявши тузик на яхту, ви рятуєте себе від спілкування з злодіями і пізніше – поліцією. Ні, крадіжки навісних моторів, та й тузиків на додачу, не настільки поширені в акваторіях, однак мають місце бути. Дана слава властива Пхукету (район Крабі) та Карибським островам. Шкіперів, що прибувають в ці теплі краї, як правило, заздалегідь повідомляють про ймовірність посягання на майно. Чартерні компанії разом зі словесними попередженнями намагаються убезпечити своїх клієнтів, видаючи величезну кількість замків зі сталевими тросами. Вибачайте і прислухайтеся до нашої поради. Якщо ви заплили на Кариби і, наприклад, ось-ось опинитеся на Сент-Люсії, не дивуйтеся раптової появи екзотичного аборигена з пронизливим поглядом. Місцевий товариш на моторному човні буде наполегливо пропонувати вам допомогу поставити судно на буй. Ні в якому разі не відмовляйтеся від такої «вигідної» пропозиції. Заплатіть необхідні за послугу 15 карибських доларів і радійте, що ваш тузик і підвісний мотор залишилися в цілості й схоронності. Ви незабаром зрозумієте, що відбулися легким переляком, коли рейнджер-красень стане виписувати квитанцію за постановку на буй. Вас осяє: так, перший гість дійсно виявився простим зустрічним, до буя ніякого відношення не має. Але 15 баксів, тим більше карибських, – це краще, ніж вкрадений інвентар, спілкування зі страховою компанією та поліцією.
Причина номер два. Старожили розповідають про такий випадок. Якось в бухту з не дуже якісним грунтом прийшло не аби скільки яхт. Ніч видалася вітряної; одна з яхт через потужну штормову силу вітру зірвалася з якоря й протаранила судна, що стояли поруч. Єдиним шляхом порятунку був терміновий вихід в море, бо ніяк не виходило кинути якір, минаючи небезпечні наслідки як для судна, так і для екіпажу. На жаль, на ніч тузик ніхто не прибрав. При виході з бухти судно накрило на додачу до вітру ще й штормовою хвилею. Яхта намагалася повернутися, і в результаті і тузик, і мотор пішли на глибоке дно моря.
Причина номер три. Про неї варто згадати, хоч вона і не така жаліслива, як та, що описана вище. Бувалим морякам відомо, що спостерігати повний штиль, нехай навіть якщо якірна стоянка суперзахищена, – явище вкрай рідкісне. Без хвилі, як то кажуть, і ні туди, і ні сюди. Таким чином, тим, хто спить в кокпіті або в каютах на кормі, доводиться раз у раз прокидатися вночі від хлюпання хвиль, що зачіпають своєю силою тузик. Якщо вам це відчуття незнайоме, на мить уявіть, як ви влітку боретеся з комарами, які дзижчать над вухом, і який у вас міцний сон видається через подібну битви з комахою. Укус і дзижчання комара – те саме хлюпання хвиль по тузику. Тому уважте своїх колег: прибраний на борт тузик збереже міцний сон для ваших друзів, і на ранок ви неодмінно і не раз почуєте від них велике людське спасибі.