Російським яхтсменам не звикати відчувати на собі пильний погляд прикордонника. Візи, а часом і інша додаткова документація – в порядку речей.
Всі ці бюрократичні нюанси створюють кілька недружній образ країн, що приймають у себе наших мандрівників. Проте, не такий страшний чорт, як його малюють. Всі процедури досить прості. Про це далі.
Почнемо з загальних принципів в’їзду в країну.
Екіпажу судна варто чітко дотримуватися як загальних міжнародних морських правил входу в територіальні води, так і правил візового режиму, існуючого у приймаючої яхту держави. У разі, якщо держава вимагає наявність візи до появи біля прикордонного пункту, весь склад екіпажу повинен мати візи в паспортах перед входом у водний простір країни. Однак є ряд винятків, коли віза не потрібна. Перш за все, це стосується працюючих на суднах професіоналів, тих, хто прописаний на даному судні, приписаний до певного пароплавству або суднової компанії, а також тих, у кого є «паспорт моряка». На жаль, перераховані вище умови не стосуються яхтсменів. Без візи тут ніяк. Додамо, що яхта, будучи плавальним судном, при перетині державного кордону як би заявляє про своє прохання перейти кордон, а тому зобов’язана вчинити дії, які підтверджують це прохання і демонструють повагу до законів цієї держави і лояльність до них.
Отже, правило номер 1. Підняття прапорів під правою краспіцею.
Верхнім прапором повинен бути піднятий так званий «гостьовий прапор». Під ним мається на увазі стяг тієї держави, в територіальні води якого ми заходимо (як відомо, ця відстань складає 12 миль від берега). Підняття «гостьового прапора» свідчить про те, що яхтсмен повідомлений, що знаходиться в територіальних водах цільової держави, а тому він погоджується не порушувати законів приймаючої країни. Тим самим демонструється повага до держави, в якій громадянин іншої держави тимчасово перебуває. Для деяких країн світу відсутність наявності «гостьового прапора» є приводом до затримання судна, перевірці наявних документів, що логічно призводить до штрафу за порушення, знайти які не складе особливих труднощів, було б бажання у прикордонника. У ряді випадків можна отримати і відмову у вході в територіальні води держави до тих пір, поки наявні порушення не будуть усунуті. Туніс, Туреччина, Ізраїль, Великобританія, Італія і Франція розглядають відсутність «гостьового прапора» як приклад морського «хамства», а тому дати «некультурному» яхтсмену відповідну відповідь – це справа честі для тих чиновників перерахованих вище країн, хто дотримується високих патріотичних принципів.
Трапляється, однак, що по ряду об’єктивних і суб’єктивних причин «гостьовий прапор» відсутній, а увійти в територіальні води іншої держави вам ой як треба. Що робити в даній ситуації? Вирішити цю проблему можна двома шляхами.
Шлях перший.
Ви вже зупинені прикордонниками в територіальних водах, майже дійшли до порту. Постарайтеся зрозуміло пояснити причину відсутності стяга. Наприклад, вами не планувався захід у територіальні води, проте обставини склалися таким чином, що інакше ніяк. Головне – вкажіть на об’єктивний характер порушення вами правил входу в територіальні води. Повторюємо: тільки об’єктивна причина. Прикордонники в цьому випадку можуть піти назустріч і оформлять відкриття кордону. Як тільки ви опинилися в порту, негайно купуйте в найближчому торговому пункті прапор і піднімайте його під краспіцу.
Шлях другий.
Ви – щасливчик і вас не зупинили в територіальних водах. Проте, блискавкою біжіть в магазин і також оформляйте «гостьовий прапор» на борту вашого судна.
Слушна порада: завжди майте (хіба мало що) «гостьові прапори» тих держав, які знаходяться в акваторії можливих маршрутів пересування вашого судна. І не забудьте, що підняти стяг потрібно «до упору», під саму краспіцу. Якщо ви це не зробили, то прапор цілком можна порахувати приспущеним. Трактувати це можна, з одного боку, як траур, а з іншого – як неповагу до приймаючій держави. Наслідки подібного тлумачення можуть дуже серйозно відгукнутися, причому вельми скоро.
Під «гостьовим прапором» потрібно вивісити прапор «Q» МСС ( «Квебек», колір полотна – виключно жовтий). У міжнародній системі сигналів цей стяг означає, що ви прямуєте для проходження процедури оформлення в порт і на вашому борту всі здорові. Піднявши прапор «Q», ви підтверджуєте, що готові до виконання всіх санітарних і митних вимог приймаючої ваше судно держави.
Звернемо увагу на розміри прапорів.
Отже, найбільшим є прапор країни реєстрації – 31х 50 см; «Гостьовий прапор» в кілька разів менше за площею – 20х30 см; прапори МСС і національні прапори екіпажу допускаються однаковими за розміром (як правило, це 20х30 см, іноді і менше); найменшими виявилися клубні і рекламні стяги та вимпели (розмір менше 20х30 см). Парадоксально, але найчастіше саме ці полотнища відрізняються найбільшими розмірами і грають найяскравішими фарбами і малюнками, а тому не можуть залишитися непоміченими обивателю.
Правило номер 2. Виконання всіх позначених приписів і офіційно прийнятих правил входу у води приймаючої вас держави.
Ці правила можна без зусиль знайти, почитавши сповіщення Міжнародної морської організації (IMO), морські кодекси цих держав, лоції. Почнемо з того, що шлях яхти лежить через порт, розташований найближче по маршруту. Це так званий Порт входу (англійською Port of Entry). У ньому необхідно буде оформити документи, отримати дозвіл перебувати не тільки в територіальних водах, а й в державі – кінцевому пункті маршруту судна. Дозвіл на перетин кордону повинні отримати всі члени екіпажу, окремий дозвільний документ оформляється на яхту. Саме тому в порту повинні функціонувати служба капітанів, прикордонної поліції, митниця, санітарно-епідеміологічний контроль.
Перед плануванням подорожі ознайомтеся з усіма можливими Портами входу (вони ж – Порти виходу). Непогано було б простудіювати спеціальні правила перебування в територіальних водах держави перебування. Капітану судна потрібно поставитися до цього пункту максимально серйозно: необхідно йти в найзручніший Порт входу, а не в найближчий. Інакше може бути мінімум штраф, а максимум – відмова у вході. Не можна недооцінювати службу берегової охорони, в компетенцію якої входить детальне вивчення вашого маршруту за допомогою системи радарів. Наприклад, хорватські прикордонники подібні «хитрощі» оцінюють штрафом в півтисячі євро.
Зверніть увагу на корисну інформацію про правила перетину кордону трьох популярних для яхтсменів країн (наведені нижче). Зауважимо, що зміни в правила вносяться постійно.
Ізраїль.
У цій країні територія внутрішніх вод становить 50 миль, тому, як тільки ви увійшли в цю зону, відразу ж інформуйте берегову охорону на 16-му каналі і дотримуйтесь їх інструкціям. У компетенції місцевої служби призначення для вас потрібного Порта входу. Сперечатися з ізраїльськими прикордонниками ні в якому разі не варто, особливо доводити, що 12 миль – це не 50 миль. Все це без толку. Після цього проблем з перетином кордону від «доброзичливих» прикордонників стане тільки більше. Це перевірений факт.
Італія.
Тут все трохи простіше. Поки ви не отримали добро перебувати в водах цієї держави, дотримуйтесь на відстані більше двох миль від берега до тих пір, поки ви не опинилися в Порту входу. Берегова охорона в Італії називається «Coastal guardia». Екіпажі цих катерів, працюючих 24 години на добу, вправі зробити огляд вашої яхти, а також перевірити наявну по ній документацію.
І, нарешті, Мальта.
Увійшовши в 12-мильну зону, на 16-му каналі VHF налагодьте зв’язок з Coastal guard (мальтійська Берегова охорона) і виконуйте їх інструкції аж до прибуття в Порт.